Володимир Бондаренко: «На полі обов’язково повинен бути «дядько»

Дата: 
четверг, октября 25, 2018 - 16:30

У матчі з «Первомайськом» граючий тренер «Діназу» віддав дві гольові передачі.

Минулого туру «Діназ» здобув дома непросту перемогу в чемпіонаті України серед аматорів над МФК «Первомайськ» (4:2). В цьому поєдинку у складі вишгородців забивали чотири футболісти – Долгоп’ятов, Каркошкін, Бодров, Корешков, а граючий наставник Володимир Бондаренко відзначився двома гольовими передачами.  

- Давно не виходили на поле. Як себе почували? – запитую у досвідченого центрального півзахисника команди.

 -Досить непогано. На даний момент ситуація в команді повертається так, що мені доводиться виходити на поле, щоб допомогти команді. Часто приймаю участь в колективних тренування, тому ігрову форму не розтринькав. У грі перш за все не хотілося впасти в грязь обличчям, тому старався допомогти хлопцям, показати все, що вмію.

- Легше на полі чи на тренерській лаві?

- Складне питання. На днях Прима сказав: «Я більше сидіти не буду й дивитися, як команда грає». Як футболісту, мабуть, набагато складніше сидіти збоку і дивитися на гру. Хочеться весь час вибігти і зробити краще, бо не всі гравці можуть правильно виконати вимоги. З різних причин.

- Не вдалося в собі ще вбити футболіста?

- Думаю, що ні. Та я б не виходив, якби на полі був «дядько», який безпосередньо в грі підкаже молодим, в тому числі й власним прикладом. А зараз у нас зламався Прима, Крохмаль і комусь треба було це робити. Адже всі футболісти для нас діти, а дітям завжди треба допомагати.

- І як Бондаренко-футболіст сприймає тренерські вимоги Чернишова?

- Чудово. Я його знаю давно і у нас однакове бачення футболу. За результат «Діназу» в аматорській лізі відповідає він, моє діло допомогти на полі, або просто порадою. У будь-якому випадку остаточне рішення залишається за Олексієм Олексійовичем (Чернишовим – Прим.авт.).

- Сил вистачило у грі з «Первомайськом»?

- Ніби вистачило, хоча в кінці матчу вже трішки важкувато було. Відчував певну втому. Але тут варто додати, що перед цим о восьмій ранку також відбігав дві години, граючи з друзями в футбол.

- Ви могли відзначитися у воротах «Первомайську» вже на третій хвилині матчу?

- Просто зобов’язаний був це робити. Та не зміг підняти м’яч через те, що просто вигрібав його. Вийшов не удар, а якийсь «тичок» у бік воріт і суперники ліквідували небезпечний момент.

- Зате в активі є два асисти.

- Скажу так. Важливо те, що поки в тебе нема м’яча, то ти зобов’язаний вже знати куди можеш віддати наступний пас. Намагаюся цьому вчити підопічних. У першому моменті чудово бачив, що паралельно зі мною до воріт рухається Саня Долгоп’ятов, тому хоч у мене була можливість самому пробити, віддав йому, а він вкотив м’яч в пусті ворота. Вважаю, що якби цього не зробив та ще й сам не забив, то це було б футбольним злочином. В таких моментах, якщо береш ініціативу на себе, то на двісті процентів зобов’язаний забивати. Або ж ділися з партнером.

- Пас під удар Сергію Каркошкіну був більше інтуїтивним?

- Скоріше на досвіді. Як сказав Сергій, він ніби отримав передачу від Гуті в його кращі часи. Що тут ще додати. Шкода, що Валік Корешков не забив ще один м’яч після моєї передачі, а то було б три гольові передачі в матчі.

- В ході зустрічі суперник двічі доганяв у рахунку. Це трохи не допікало?

- Трішки відчувалося. Пропускаючи, ми робили тактичні помилки. Адже, коли потрібно було зберегти м’яч, то ми його вибивали, а коли варто було просто розрядити ситуацію, то ми намагалися зберегти м’яч. Будемо вчитися.

- Емоції в матчі частенько вирували через верх.

- Було таке. Суперник досить специфічна команда, яка, мабуть, приїхала чимало поговорити на полі. А нам не хотілося, щоб вони почували себе господарями на нашому стадіоні. Отож, гра була чоловіча і жорстка.

- Можливо суддя десь втратив управління грою?

- Як на мене, то кваліфікація багатьох арбітрів в аматорській лізі нижча від тих, хто обслуговує чемпіонат Київської області. Чому так? Запитайте у компетентних органів. І з цим треба щось робити. Далі оцінювати їх дії просто не стану.

- Почуття задоволення від того, що взяли реванш за поразку в першому колі залишилося?

- Звичайно. Тоді ми аж ніяк не заслуговували на програш з рахунком 0:3. Якби в першому таймі ми реалізували тоді свої моменти й забили, то все склалося б по-іншому. А ось суперник скористався нашими помилками сповна. Тепер ми з ними поквиталися.

- Напевно, варто зробити це і в наступному матчі з «ЛНЗ-Лебедин», який відбудеться в суботу в гостях?

- Поїдемо тільки за перемогою. Ми не хочемо більше програвати цієї осені.

- Але ж буде дуже складно?

- Це розуміють всі. Бачив в середу «ЛНЗ-Лебедин» в Кубку України серед аматорів з ФК «Дніпро». У них кваліфіковані, хороші футболісти, які знають, як грати з різними суперниками. Та й ми не ликом шиті.

- Заб’єте «Лебедину» чи гольові паси віддасте?

- Одне й друге. Головне, щоб перемогу здобув «Діназ».    

Джерело: ФК "Діназ"