Ілля Руденко: «Хочемо довести, хто найсильніший в Івано-Франківську»

Дата: 
среда, апреля 18, 2018 - 15:15

Перед важливим поєдинком проти ДЮСШ Тернопіль Інформаційна служба ДЮФК "Ніка-05" поспілкувалася із вихованцем футбольного клубу, капітаном команди U-19 Іллею Руденком. Талановитий нападник розповів про свої перші кроки в футболі, львівський період кар'єри, новації тренувального процесу від Анатолія Олександровича Полякова та плани на майбутнє.

- Розкажи про себе і з чого розпочався твій футбольний шлях? 
- Народився я в Києві, де проживав до шести років. Потім переїхав до Івано-Франківська. Минулого року вступив до Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Насправді у футбол потрапив доволі спонтанно. Одного разу попросився з другом на тренування. Першого разу я просто споглядав збоку, а наступного разу до мене підійшов тренер і сказав: «Чому ти не займаєшся?». І все, з того часу я вже почав регулярно займатись футболом. Згодом потрапив до «Ніки», де найбільше спрогресував. Спочатку тренувався з 1999-м роком під орудою Володимира Салія, а згодом вже у Івана Григоровича Луканя.

- Ти встиг пограти і в "УФК-Карпати". Розкажи, як потрапив до академії?
- «Ніка» була на турнірі в Жовкві і саме там мене помітили селекціонери «Карпат». Разом з «УФК» я пройшов збори і після першого семестру в школі, мені зателефонували і повідомили, щоб збирався і переїжджав до Львова. Так і опинився там.

- Які враження від Академії «УФК-Карпати»?

«Карпатівська» академія є однією з найсильніших в Україні і поступається хіба лише клубним академіям «Шахтаря» та «Динамо». Навчання в "УФК" дало мені багато, як футболісту. І в плані ігрових навиків, і в плані досвіду. Адже не кожного дня отримуєш шанс зіграти у вісімці найсильніших юнацьких команд України разом з вже згаданими «Шахтарем», «Динамо», «Дніпро». 

- Як пройшла адаптація у Львові?
- Спочатку було доволі тяжко, новий колектив, нові люди. Та завдяки тренеру, що підтримував мене, я зумів швидко адаптуватись у новому колективі.  

Щодо тренувального процесу, то на зборах нас добряче «ганяли» (посміхається – ред..). У нас було два тренування в день – зранку без м’яча, і в годині 6-ій вже тактичні. Тобто зранку заняття спрямовані більш на фізику і витривалість, тоді як увечері ми вправлялись у тактиці футболу.

- Найбільш пам’ятні моменти за час перебування у Львові?

- Якраз в останній рік навчання «УФК» у стикових іграх здолали луцьку «Волинь» і потрапив до фінальної вісімки Вищої ліги ДЮФЛУ. У фінальному турнірі ми на нервах пройшли груповий етап, а у півфіналі зустрілись з столичним «РВУФК», за яку тоді виступав Влад Семотюк (зараз гравець кам'янської «Сталі» - ред.), з яким разом грали в «Ніці». У тому матчі ми після першого тайму «горіли» 0:3. По перерві зібрались з силами, зуміли зрівняти рахунок і у серії пенальті вибороли путівку до фіналу. Якраз тоді, я забив другий і можна сказати, переломний м'яч, що додав віри в себе і в те, що ми можемо перемогти. На жаль, у фіналі зазнали поразки від київського «Динамо».

Також запам'ятався турнір у Будапешті, куди завітали європейські команди такі як грецький «ПАОК», мінське «Динамо», тощо. Ми впевнено подолали груповий етап, і в стикових іграх зустрічались саме з «ПАОКом». У греків дволі потужна команда, набагато сильніша за наше «Динамо». Ми зіграли внічию, та по пенальті виграли і посіли підсумкове четверте місце на турнірі.

- Чому не склалось далі в «Карпатах»?

- Я дуже добре стартував у новому клубі, та згодом два з половиною місяці не грав через проблеми зі спиною. Спочатку лікування, потім реабілітація, загалом близько чотирьох місяців не виходив на поле. Скоріш за все, саме ця травма не дозволила мені набрати свої найкращі кондиції та залишитись в «Карпатах».

- Зараз захищаєш кольори рідної «Ніки». Як тобі атмосфера в команді?

- У нас чудова атмосфера. Насправді, це дуже великий крок вперед, адже раніше в структурі клубу не було команди U-19. Зібралась дуже хороші виконавці, тож створення юніорської команди – це перший місток у професійний футбол для талановитих хлопців.

- Минулого року головним тренером «Ніки» став Анатолій Олександрович Поляков. Які новації приніс у тренувальний процес?
- Методика роботи у Анатолія Олександровича інколи буває специфічною, насправді (посміхається – ред.). Але це йде нам лише на користь. У першому колі виступили доволі невдало. Довго «притирались» один до одного. По суті у нас був новий колектив. Помітно, що після зимової паузи набрали хорошу форму, і у другому колі відносно добре стартували.

Анатолій Олександрович вніс нову методику в нашу гру. Якщо колись грали простими закидами вперед на нападників, то зараз приніс нам своєрідну «тікі-таку» - прививає комбінаційну гру, тримання м’яча, справжній європейський футбол. І в нас це виходить. Окрім того, привчає до боротьби на футбольному полі. Якщо в нас не виходить якийсь компонент, то за рахунок бійцівських якостей на футбольному полі можна нівелювати цей огріх. Анатолій Олександрович хоче, щоб ми ні в якому разі не опускали руки і боролись до фінального свистка.

- Ти граєш на «вістрі» атаки – позиції центрального форварда. Чи є можливо хтось з відомих футбоілстів, чия гра тобі найбільше симпатизує?

- Мені подобається стиль гри Левандовського з «Баварії». Він забиває маєже у кожній грі, знає, де повинен опинитись, щоб забити гол. Це гольове чуття мені подобається.

- В самого вже потрохи виробляється це гольове чуття?
- Звісно, моє гольове чуття не зрівняється з Левандовським, та я працюю над цим компонентом гри. До прикладу, у грі з «Рухом» зміг відчути, де голкіпер, як відскочить м’яч, в підсумку заробив пенальті та оформив хет-трик.

- Чи ставиш собі ціль стати кращим бомбардиром команди?
- Звісно, адже завдання будь-якого форварда – це тішити вболівальників голами. Та в першу чергу, мої голи повинні допомогти команді досягти успіху. Тож не так важливо, стану я кращим за забитими в м’ячами, основне – щоб це йшло на користь «Ніці».

- Є суперники на яких особливо налаштовуєтесь?

- У всіх матчах ми налаштовуємось лише на перемогу. Хоча, звісно, є такий суперник – це «Тепловик» (посміхається – ред.). Кожен з нас розуміє, що у поєдинках з подібними суперниками потрібно показати свою найкращу гру і довести, яка команда найсильніша в Івано-Франківську. У першому колі у грі проти «тепловиків» нам десь не вистачило футбольного везіння. Створили величезну кількість моментів, та ніяк не вдавалось реалізувати територіальну перевагу.

На жаль, другу гру через прикру травму я пропускав, Але був на тому матчі і спостерігав з трибун. Знаєте, дуже хотілось піти перевзутись, одягнути форму та вийти на поле. Але якби гра була на штучному полі, хотілось би більше (посміхається – ред.). Насправді важко було назвати грою, та саме в подібних матчах проявляються бійцівські якості. Адже там, де не можна взяти технікою, можна взяти боротьбою. Ми на всі команд серйозно налаштовуємось, та якогось одного принципового суперника, окрім, власне, «Тепловика» немає.

- Які ігри «Ніки» можеш відзначити в першому колі?

- Найкраща наша гра у першому колі - це супроти «Гірника», яку ми вдома виграли 6:0. У тій грі переграли суперника і фізично, і технічно. У нас все вдавалось і були кращими за всіма показниками.

Найбільш невдалою можна назвати домашнюю гру протии «Волині». По ходу матчу вели з рахунком 2:0, та за останні десять хвилин пропустили три м'ячі. І, на жаль, програли. Можливо десь трішки розслабились, та тієї гри винесли цінний урок, зробили висновки та продовжуємо працювати, щоб більше не повторяти таких помилок у майбутньому.

- В середу гра проти ДЮСШ Тернопіль. Як налаштовуєтеся на гру?
- У першому колі програли 0:2, тому для нас Тернопіль є свого роду подразником і всіма силами намагатимемось віддати маленьких футбольний «боржок» та потішити власних вболівальників перемогою.


Довідка. Ілля Руденко

27 січня 2000 року народження (18 років)
Вихованець ДЮФК "Ніка-05" (Івано-Франківськ)
У Дитячо-юнацькій футбольній лізі України виступав на "Ніку" різних вікових категорій (U-14 - U-16). У сезонах 2015/16 та 2016/17 грав за "УФК-Карпати" у вищій лізі ДЮФЛ України. Влітку 2017-го року повернувся до Івано-Франківська, де виступає за ДЮФК "Ніка-05". Капітан команди U-19.

 

Джерело: ДЮФК "Ніка-05"