Аристарх Александровський: «Стандарти – це мій хліб»

Дата: 
пятница, июня 15, 2018 - 15:15

У минулому турі калинівська «Асканія-Флора» вперше пропустила в регулярній першості першої ліги. І всі три м’ячі в складі «Діназу-2» провів центральний захисник Аристарх Александровський, котрий забезпечив команді результативну нічию 3:3.

- Тобі часто доводилося забивати ось так по три м’ячі в матчі?

- В дитячому футболі таке траплялося, але ось на серйозному рівні вперше. Взагалі таке не часто буває й на високому професійному рівні.

- Пригадай, як все складалося.

- Всі голи залітали під час стандартів. Мені найбільше сподобався перший м’яч, по-справжньому футбольний. Я підключився на кутовий і головою у високому стрибку замкнув подачу Ігоря Лущана. Потім був штрафний, який знову ж таки виконав Лущан, а я набіг разом з Андрійовичем (Борисом Шевелюком – Прим. авт.) і проштовхнув м’яч в сітку. Коли ж призначили пенальті, то подумав, що буде бити Андрійович, але він запитав, хто впевнений і готовий пробити. Забивши два голи, відчував таку впевненість в собі, тому пішов, взяв м’яч і пробив з «точки». Цей хет-трик став для мене власним маленьким святом. Тим паче, що грали ми проти лідера групи і досить сильної команди.

- Подібні підключення під час стандартів відпрацьовуєте на тренуваннях?

- Знаєте, не так часто. Але Володимир Петрович (головний тренер Бондаренко – Прим. авт.) вимагає від мене, щоб я під час стандартів зі своїм ростом йшов вперед. Він так і каже: «Стандарти – це твій хліб». Не завжди вони завершуються так добре для мене, але стараюся бути там, де потрібно і вигравати боротьбу.

- Переважно ти виступаєш за «Діназ-2», а в першій команді частіше виходиш на заміну.

- На даний момент так вважає тренерський штаб. І жодної краплини гіркоти в мене нема від цього. У мене був період, коли я трохи втратив ігрову форму і потрібен був час, щоб її набрати. Просто стараюся повноцінно викладатися на кожному занятті, не давати слабину, бо всім все видно. Тренери ж приймають рішення і роблять свій вибір. Вже зараз можу сказати, що почуваюся набагато впевненіше і краще, ніж тоді, коли взимку повернувся в «Діназ».

- Тренуєшся з першою та другою командою?

- З другою рідко. Переважно з першою, і стараюся довести, що я хороший футболіст.

- Минулого літа ти, як і ще велика когорта гравців, пішов з «Діназу»…

- Так, ми разом з тренером Ігорем Проданом перебралися в «Єдність» Плиски. Спочатку там складалося добре, команда вигравала, але потім все згасло. Керівництво стало висловлювати претензії, з’явилася якась недовіра, різні претензії. Перед новим роком у мене була операція і певний час довелося відновлюватися. Коли повернувся до тренувань, то опинився в «Десні» з Погребів. Одного разу приїхали грати контрольний матч в Лютіж і Миколайович (тренер «Діназу-2» Микола Слободянюк - Прим. авт.) поцікавився справами і запропонував повернутися. Із задоволенням це зробив. Я ж пройшов академію «Діназу» і ця команда мені не байдужа. Свого часу грав під його керівництвом у чемпіонаті України серед команд U-19 по першій лізі, був тоді капітаном. Так що ми добре знаємо один одного.

- Твої ігрові функції в першій та другій команді «Діназу» однакові?

- Близькі. Тут вся різниця в класі команд-суперниць. Якщо у вишці грають переважно в тактично вишколений, грамотний, комбінаційний, швидкий футбол, то в першій лізі більшість команд б’ють вперед, а там, як вдасться.

- Володимир Бондаренко тебе кілька разів випускав на місці опорного півзахисника.

- Було діло. Трішки незвична для мене позиція, тут потрібно швидше вправлятися з м’ячем, крутити головою і розпочинати атаку. Хоча Петрович вимагає, щоб і центральні захисники починали атаку команди. Але в тих матчах, коли я виходив на цю позицію суперник у нас був не такий грізний.

- Нема якоїсь напруги, додаткової відповідальності, що в суботу доводиться виїжджати на матчі за першу команду, а в неділю за другу?

- Перш за все, якщо щось не вдається показати в першій команді, то коли виходиш в матчах за другу хочеться все виправити і довести, що ти вмієш грати, можливо навіть реабілітуватися. Для мене матчі за «Діназ-2» дуже корисні в плані нового досвіду і відновлення ігрових кондицій, які я на певний час втратив. Був період коли в діях існувала якась скутість, нервовість. Тепер же цього стало набагато менше, практично нема.

- «Діназ» нині крушить всіх підряд. Як колись питав класик: «В чому сила, брат»?

- Хороший тренувальний процес помножений на відповідальність і майстерність кожного гравця. В футболі дрібниць не буває, все починається з тренувань, де кожен викладається на повну. Тренери створили настільки комфортні умови, що залишається лиш грати і вигравати.

- Який поєдинок чемпіонату залишив у тебе найбільш яскраве враження?

- З тих, що ми вже зіграли, однозначно виділю матч з «Межигір’ям», коли ми проявили характер і здобули вольову перемогу 2:1. Самовіддача і мотивація тоді зашкалювали. Та й суперник був досить непростим. Також виділив би гру з «Соколом». Правда, я тоді не виходив на поле, але бачив, як непросто все складається. Якщо говорити про «Діназ-2», то поки що найбільш яскраве враження залишилося після гри з «Асканією-Флорою». І тому, що сам забив тричі, а ще тому, що в цьому матчі у нас з’явився малюнок, який хочеться бачити в команді. До того ж, суперник сам грав і нам дозволяв грати.

- В суботу «Діназ» відправиться в Ставище на поєдинок з «Любомиром», де грають переважно твої ровесники. Очікуєш непростої битви?

- Вони молоді й амбіційні. Нам з ними по юнакам свого часу доводилося дуже непросто. Будуть кусатися, битися, тому не треба розслаблятися і вийти на поле дуже сконцентрованими й відповідальними, викластися всім на всі сто. Не можна нам втрачати очки в суботу. Пригадайте, що «Авангард» ледве виграв у «Любомиру» в гостях, забивши тільки в кінці матчу.

- До речі, скоро дві битви з «Авангардом». Є в підсвідомості думки про ці зустрічі?

- Звичайно ж, з’являються. Там грають мої знайомі і ми час від часу скубемо один другого. Хочеться вийти і довести, що ми сильніші. Залишилося зовсім недовго чекати.

- Твоя мета в футболі?

- Хочу на професійному рівні зіграти в хорошій команді.

- А з «Діназом»?

- Далеко заглядати не стану, але в цьому чемпіонаті хочеться взяти золоті медалі чемпіонату й Кубок області. Як кажуть, зробити золотий дубль. Команда в нас хороша і нині їй це по силам. Хоча розумію, що це буде дуже непросто.

- Як відпочиваєш від футболу?

- Стараюся прогулятися, виїхати кудись на природу, в парк, де знову ж таки можна з друзями поганяти м’яч. Без футболу я не уявляю свого життя.

Джерело: ФК "Діназ"